Вивчення традиційної корейської народної музики Jouks

Джоук — це різновид традиційної корейської народної музики, яка зазвичай виконується взимку. Корейською мовою слово «джук» означає «чаша», і ця назва вказує на те, що музиканти традиційно грали на своїх інструментах, сидячи навколо дерев’яної рами у формі чаші, яка називається «джук-банг».

Джуки характеризуються повільністю, скорботні мелодії та прості гармонії, які часто грають на традиційних корейських інструментах, таких як ґаягеум (інструмент, схожий на цитру) та хакгеум (двострунна скрипка). У текстах джоків зазвичай йдеться про тугу, втрату та ностальгію, і їх часто співають у високому голосному стилі, що є характерним для корейської народної музики.

Джуки були важливою частиною корейської культурної спадщини протягом століть, і продовжують виконуватися та насолоджуються глядачами сьогодні. Вони часто представлені на традиційних корейських фестивалях і святах, а також популярні серед молодих поколінь корейців, які зацікавлені у дослідженні свого культурного коріння.