Лужицькі серби: слов’янська етнічна група з багатою історією та культурною ідентичністю

Лужицькі серби (також відомі як серби або лужицькі серби) — слов'янська етнічна група, яка проживає в Лужицькому регіоні Німеччини та Чехії. Вони мають свою власну мову, яку називають лужицькою, яка тісно пов’язана з чеською та польською.

Сорби мають давню історію в цьому регіоні, починаючи з 6 століття. Вони зберегли свою культурну самобутність і мову, незважаючи на століття німецького та чеського панування. Сьогодні в регіоні Лужиця проживає близько 50 000 лужицьких сербів, які мають власний уряд, школи та засоби масової інформації.

Сорбська мова – це слов’янська мова, якою розмовляють лужицькі серби в регіоні Лужиця. Вона тісно пов’язана з чеською та польською мовами та написана латинським алфавітом. Існує два основних діалекти лужицької мови: нижньолужицька, якою розмовляють у північній частині регіону Лужиця, і верхньолужицька, якою розмовляють у південній частині.

Сорбська мова була визнана мовою меншини в Німеччині з 1990-х років, і вживаються зусилля, щоб популяризувати його використання та навчати його в школах. Однак багато лужицьких сербів все ще стикаються з дискримінацією та упередженням, особливо в Чехії, де їх не визнають окремою етнічною групою.