Розуміння евапотранспірації: методи вимірювання та значення в управлінні водними ресурсами

Евапотранспірація (ET) — це процес, за допомогою якого вода переноситься з суші в атмосферу шляхом поєднання випаровування з ґрунту та транспірації з рослин. Це важливий компонент кругообігу води, і він відіграє вирішальну роль у визначенні кількості води, доступної для різних цілей, таких як сільське господарство, промисловість і споживання людиною.

Існує кілька методів вимірювання евапотранспірації, зокрема:

1. Лізиметри: це прилади, які вимірюють кількість води, втраченої через випаровування та транспірацію з певної ділянки землі.
2. Супутникове дистанційне зондування: цей метод використовує супутникові зображення для оцінки евапотранспірації на великих територіях.
3. Метеостанції: ці станції вимірюють погодні дані, такі як температура, вологість і швидкість вітру, які можна використовувати для оцінки евапотранспірації.
4. Вихрова коваріація: цей метод вимірює потік водяної пари від суші до атмосфери за допомогою комбінації датчиків і моделей.
5. Коефіцієнти культури: це емпіричні формули, які пов’язують використання води рослинами з погодними умовами.
6. Водний баланс: цей метод розраховує кількість води, втраченої через випаровування, шляхом віднімання кількості опадів від кількості води, що зберігається в ґрунті та рослинах.

Евапотранспірація є важливим параметром для управління водними ресурсами, оскільки він допомагає визначити кількість води доступний для різних цілей, таких як сільське господарство, промисловість і споживання людиною. Він також використовується для прогнозування посух, повеней та інших екстремальних погодних явищ.