Розуміння суффляції: типи, застосування та ризики

Суффляція — це медичний термін, який означає акт вдування повітря в рот або ніс пацієнта, щоб допомогти йому дихати. Він часто використовується в надзвичайних ситуаціях, наприклад, коли людина відчуває труднощі з диханням або зовсім перестає дихати. Суффляцію можна виконувати за допомогою пристрою мішок-клапан-маска (BVM) або вручну.

Існують різні типи суффляції, зокрема:

1. Вентиляція з позитивним тиском (PPV): Це передбачає вдування повітря в легені пацієнта, щоб допомогти йому дихати.
2. Вентиляція з негативним тиском (NPV): Це передбачає відсмоктування повітря з легенів пацієнта, щоб допомогти йому дихати.
3. Постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (CPAP): це передбачає забезпечення постійного потоку повітря в дихальні шляхи пацієнта, щоб допомогти йому дихати.
4. Дворівневий позитивний тиск у дихальних шляхах (BiPAP): це передбачає забезпечення двох різних рівнів тиску повітря, одного для вдиху та іншого для видиху, щоб допомогти пацієнту дихати.

Суффляція використовується в різних медичних ситуаціях, зокрема:

1. Респіраторний дистрес-синдром (РДС): це стан, який виникає, коли легені новонародженого не повністю розвинені, і йому важко дихати.
2. Астма: це стан, який спричиняє запалення та звуження дихальних шляхів, що ускладнює дихання.
3. Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ): це стан, який спричиняє тривале пошкодження легенів і ускладнює дихання.
4. Пневмонія: це інфекція, яка може викликати запалення та накопичення рідини в легенях, ускладнюючи дихання.
5. Зупинка серця: це стан, коли серце припиняє битися, і пацієнту потрібна допомога в диханні.

Важливо зауважити, що суффляцію мають виконувати лише навчені медичні працівники, оскільки вона може бути небезпечною, якщо її виконати неправильно.