Розуміння Тефілла: центральна молитва єврейського релігійного життя

Тефілла (іврит: תפילה, «молитва») є центральною частиною єврейського релігійного життя та практики. Це молитва або благання, звернені до Бога, які зазвичай читаються в певній формі чи форматі та часто супроводжуються певними ритуалами чи практиками.

В юдаїзмі тефілла вважається засобом спілкування з Богом і пошуку Його керівництва, захисту та благословення. Це вираження віри, надії та вдячності, і воно розглядається як спосіб з’єднатися з божественним і виконати свої зобов’язання як єврея.

В юдаїзмі існує кілька різних типів тефіллах, зокрема:

1. Шахаріт (ранкова молитва) - читається щодня, зазвичай після пробудження та перед сніданком.
2. Мінха (післяобідня молитва) - читається вдень, зазвичай близько 15-16 години.
3. Ма'арів (вечірня молитва) - читається ввечері, зазвичай після заходу сонця.
4. Мусаф (додаткова молитва) - читається в певні свята та особливі події.
5. Кедуша (свята молитва) — читається під час богослужінь у синагогах у суботу та на святах.

Тефілла зазвичай читається івритом і часто супроводжується певними фізичними рухами чи жестами, такими як стояння, поклони чи підняття рук у молитві. Зміст тефіли змінюється залежно від події та особи чи спільноти, яка її читає, але зазвичай вона включає хвалу Богу, прохання про благословення та керівництво, а також вирази подяки та благоговіння.