Розуміння фрикативних приголосних: визначення, приклади та характеристики

У фонетиці фрикатив — це тип приголосного звуку, який утворюється в результаті звуження голосового тракту, що змушує повітря протікати через невеликий отвір, створюючи високочастотний турбулентний потік повітря. Це створює шиплячий або шепітний звук.

Приклади фрикативів включають:

* /s/ і /z/ (альвеолярні фрикативи)
* /ʃ/ і /ʒ/ (післяальвеолярні фрикативи)
* /f/ і /v/ (лабіо-дентальні фрикативи)
* /θ/ і /ð/ (міжзубні фрикативи)
* /x/ і /ɣ/ (велярні фрикативи)

Фрикативи відрізняються від інших типів приголосних, таких як стопи та носові, оскільки вони не передбачає повного закриття голосового тракту. Натомість повітря проходить через вузький отвір, створюючи високочастотну звукову хвилю.