Розуміння фіброми та фіброангіоми: причини, симптоми та варіанти лікування

Фіброма, також відома як фіброма, є типом доброякісної пухлини, яка виникає в м’яких тканинах тіла, таких як шкіра, м’язи та сполучна тканина. Це незлоякісне новоутворення, яке може розвинутися будь-де на тілі, але найчастіше воно виявляється в області голови та шиї, рук і ніг.
Фіброми зазвичай невеликі та повільно ростуть, і вони, як правило, безболісні, якщо не запалитися або роздратуватися. Зазвичай вони мають круглу або овальну форму і мають тверду гумоподібну структуру. Фіброми можуть бути як на ніжці (прикріплені до шкіри ніжкою), так і без ніжки (вільно плаваючі).
Точна причина фіброми невідома, але вважається, що вона пов’язана з генетичними мутаціями, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку. Деякі випадки фіброми були пов’язані з впливом певних хімічних речовин або вірусів, але необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити ці асоціації.
Фіброми зазвичай діагностуються шляхом поєднання фізичного огляду, тестів зображення, таких як УЗД або МРТ, і біопсії. Лікування фіброми залежить від розміру та розташування пухлини, а також від симптомів, які вона викликає. У деяких випадках може не знадобитися лікування, тоді як в інших випадках може бути рекомендовано хірургічне видалення пухлини.
У рідкісних випадках фіброми можуть стати злоякісними і перерости в тип раку, який називається саркома. Тому важливо, щоб будь-які нові або стійкі новоутворення були оцінені медичним працівником, щоб виключити можливість раку.
Фіброангіома — це рідкісний тип доброякісної пухлини, яка виникає в м’яких тканинах тіла, таких як шкіра, м’язи, і сполучної тканини. Це різновид фіброми, яка під мікроскопом має вигляд кровоносної судини. Фіброангіоми, як правило, повільно ростуть і безболісні, але вони можуть запалюватися або подразнюватися та спричиняти такі симптоми, як почервоніння, набряк і чутливість.
Точна причина фіброангіоми невідома, але вважається, що вона пов’язана з генетичними мутаціями, які виникають під час внутрішньоутробний розвиток. Деякі випадки фіброангіоми були пов’язані з впливом певних хімічних речовин або вірусів, але необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити ці асоціації.
Діагноз фіброангіоми зазвичай встановлюється шляхом поєднання фізичного огляду, тестів зображення, таких як УЗД або МРТ, і біопсії. Лікування фіброангіоми залежить від розміру та розташування пухлини, а також від симптомів, які вона викликає. У деяких випадках може не знадобитися лікування, тоді як в інших випадках може бути рекомендовано хірургічне видалення пухлини.
Важливо зазначити, що хоча фіброми та фіброангіоми є доброякісними, вони все одно можуть викликати симптоми та погіршувати якість життя. Тому важливо звернутися за медичною допомогою, якщо ви помітили на своєму тілі будь-які нові або стійкі новоутворення або шишки. Медичний працівник може оцінити ріст і порекомендувати відповідне лікування.