Розуміння цитолітичної активності в імунології

Цитолітична здатність речовини або клітини лізувати (розщеплювати) інші клітини. У контексті імунології цитолітик означає здатність певних імунних клітин, таких як цитотоксичні Т-клітини та природні клітини-кілери, розпізнавати та вбивати інфіковані клітини або пухлинні клітини, які демонструють на своїй поверхні вірусні антигени або пухлиноспецифічні антигени.

Цитолітична активність опосередковується вивільненням гранул, що містять білки, такі як перфорин і гранзими, з цитотоксичних клітин. Ці гранули утворюють пори в клітинній мембрані-мішені, дозволяючи гранзимам проникати в клітину та спричиняти апоптоз (запрограмовану клітинну смерть).

Цитолітична терапія – це тип лікування раку, який використовує цитотоксичні препарати або імунотерапію для знищення ракових клітин. Цей підхід може бути ефективним проти певних типів раку, таких як лімфома та лейкемія, але він також може мати побічні ефекти, такі як нудота, випадання волосся та підвищений ризик інфікування.