Розуміння історії та значення гібелінів у середньовічній Італії

Гібелін (італ. ghibellino) — термін, який використовувався в італійській історії та політиці для опису прихильника імператора Священної Римської імперії, зокрема під час конфлікту між гвельфами та гібелінами в середньовічній Італії. Термін виник у 12 столітті та походить від імені Вайболе, представника німецького імператора в Італії, якого місцеві жителі називали «Гібелло».

Гібеліни були переважно знайдені в північній Італії, зокрема в Тоскані та Ломбардії, і були відомі своєю підтримкою імперської влади та опозицією до папства та гвельфів. Їх часто асоціювали із заможною аристократією та міською елітою, тоді як гвельфів, як правило, підтримували нижчі класи та селяни.

Конфлікт між гібелінами та гвельфами був головною рисою італійської політики в середні віки, коли обидва сторони, які змагаються за владу та вплив у регіоні. Зрештою гібеліни зазнали поразки від гвельфів у 14 столітті, але термін «гібеліни» продовжує використовуватися в Італії сьогодні як спосіб позначення когось, хто вважається проімперським чи антипапським.