Розуміння I.Q. Тести: плюси, мінуси та суперечки

I.Q означає «коефіцієнт інтелекту», який є балом, отриманим за допомогою одного або кількох стандартизованих тестів, призначених для оцінки людського інтелекту. Термін I.Q. було створено німецьким психологом Вільямом Стерном у 1912 році, і з тих пір воно стало широко використовуваним і суперечливим поняттям у сфері психології та освіти.

Найпоширенішим I.Q. тестами є шкала інтелекту Векслера для дорослих (WAIS) для дорослих і шкала інтелекту Векслера для дітей (WISC) для дітей. Ці тести оцінюють різні когнітивні здібності, такі як вербальне розуміння, зорово-просторові навички, робоча пам’ять і швидкість обробки. Результати цих тестів потім використовуються для розрахунку загального I.Q. бал, який зазвичай виражається числом за шкалою із середнім значенням 100 і стандартним відхиленням 15.

Поняття I.Q. протягом багатьох років був предметом багатьох дискусій і критики, дехто стверджував, що це помилковий і оманливий показник інтелекту. Деякі з критики I.Q. тести включають:

1. Культурні упередження: I.Q. тести часто розробляються та стандартизуються з використанням переважно білого населення середнього класу, що може призвести до упереджень, які впливають на бали осіб з різним культурним походженням.
2. Обмежена сфера застосування: I.Q. тести вимірюють лише вузький діапазон когнітивних здібностей і не враховують такі важливі фактори, як креативність, емоційний інтелект і соціальні навички.
3. Відсутність прогностичної валідності: I.Q. було показано, що бали є поганим провісником успіху в багатьох сферах життя, таких як академічні досягнення, успіх у кар’єрі та особисте щастя.
4. Неправильне використання балів: I.Q. Викладачі, роботодавці та інші професіонали часто зловживають оцінками для прийняття важливих рішень щодо окремих осіб, таких як розміщення в програмах спеціальної освіти або наймання на певну роботу.

Незважаючи на цю критику, I.Q. тести продовжують широко використовуватися в багатьох країнах для різноманітних цілей, включаючи навчання, оцінку інтелектуальної недостатності та дослідження природи інтелекту. Однак важливо використовувати I.Q. оцінювати з обережністю та враховувати інші фактори, приймаючи важливі рішення щодо окремих людей.