Історія та значення барбаканів у середньовічній Європі

Барбакан — це тип укріпленого форпосту або шлюзу, який широко використовувався в середньовічній Європі, зокрема на Британських островах. Зазвичай він будувався біля входу в замок або місто-мур і служив оборонною позицією для контролю доступу та захисту від загарбників.

Барбакан зазвичай був невеликою укріпленою будівлею або вежею, яка виступала з головної стіни замку або місто й часто оточував його ров або інший водний об’єкт. Він був розроблений, щоб уповільнити або заблокувати наближення ворожих сил, і міг використовуватися як опорний пункт для стрільців або інших захисників.

У деяких випадках барбакани також використовувалися як митниці або пункти збору мита, де збиралися податки та мита. мандрівники та торговці, що в’їжджають у місто чи замок.

Сьогодні термін «барбакан» іноді використовується ширше для позначення будь-якого укріпленого входу чи воріт, незалежно від їхнього розташування чи розміру.