Династія Аглабітів: могутня та впливова берберська династія ісламського золотого віку

Аглабіти були могутньою та впливовою берберською династією, яка правила Іфрікією (сучасний Туніс, східний Алжир і західна Лівія) з кінця VIII до початку 10 століття. Вони були відомі своєю військовою доблестю, адміністративними здібностями та релігійною толерантністю та відіграли значну роль в ісламському золотому віці.

Династію Аглабітів заснував Ібрагім ібн аль-Аглаб, берберський вождь, який прийшов до влади після Розпад Аббасидського халіфату. Аббасидський халіф Аль-Мансур у 789 році призначив його губернатором Іфрікії, але незабаром проголосив незалежність і заснував власну династію.

Аглабіти були відомі своїми військовими кампаніями проти Візантійської імперії та династії Ідрісідів у Марокко. Вони також побудували кілька важливих архітектурних пам’яток, таких як Велика мечеть Кайруана, яка вважається одним із найкращих зразків ісламської архітектури в Північній Африці.

Династія Аглабітів відрізнялася релігійною толерантністю, під владою якої жили євреї та християни. Ця толерантність знайшла своє відображення в архітектурі того періоду, коли мечеті та церкви часто будували поруч.

Аглабітів зрештою було повалено Фатимідським халіфатом у 909 році, але їхня спадщина продовжувала формувати культурну та архітектурну спадщину Північної Африки.