Значення живоплотів у сільському господарстві та озелененні

Жива огорожа — це ряд кущів або невеликих дерев, висаджених уздовж краю поля, саду чи іншої ділянки для створення бар’єру або межі. Термін «жива огорожа» походить від давньоанглійських слів «h
th» (що означає «жива огорожа») і «row» (що означає «лінія» або «ряд»).

Живі огорожі можуть служити для кількох цілей, зокрема:

1. Визначення меж: Живоплоти допомагають визначити межі полів або садів, полегшуючи визначення меж певної території.
2. Екран конфіденційності: живі огорожі можуть створити екран конфіденційності, блокуючи огляд із сусідніх об’єктів або доріг.
3. Захист від вітру: живоплоти можуть допомогти захистити сільськогосподарські культури та рослини від сильних вітрів, зменшуючи пошкодження та ерозію.
4. Середовище існування дикої природи: багато видів живоплотів є їжею та притулком для диких тварин, таких як птахи, дрібні ссавці та комахи.
5. Збереження ґрунту: коріння живоплотів допомагає утримувати ґрунт на місці, запобігаючи ерозії та підтримуючи здоров’я ґрунту.
6. Естетична привабливість: Живоплоти можуть додати краси та характеру ландшафту, забезпечуючи природний екран або фон для інших елементів.

Деякі поширені типи живоплотів включають:

1. Глід (Crataegus monogyna)
2. Терен (Prunus spinosa)
3. Фундук (Corylus avellana)
4. Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare)
5. Бук лісовий (Fagus sylvatica)
6. Дуб (Quercus robur)
7. Ясен (Fraxinus excelsior)
8. Клен польовий (Acer campestre)
9. Черешня (Prunus avium)
10. Шипшина (Rosa canina)

Живі огорожі є важливою частиною багатьох традиційних сільськогосподарських ландшафтів, особливо у Великобританії та Європі. Вони забезпечують низку екологічних переваг, а також сприяють характеру та чарівності сільської місцевості.