Кітара: давньогрецький струнний музичний інструмент краси та елегантності

Кітара (грец. κιθάρα) — давньогрецький струнний музичний інструмент, схожий на арфу чи ліру. Його використовували в Стародавній Греції для різних цілей, таких як релігійні ритуали, розваги та оповідання. Зазвичай кітару виготовляли з дерева, мали звукову коробку, гриф і низку струн, які щипнули пальцями або плектром.

Кітара була важливим інструментом у давньогрецькій культурі, і її часто зображують у творах мистецтва та літературі від періоду часу. Він асоціювався з Аполлоном, богом музики та мистецтва, і вважався інструментом надзвичайної краси та елегантності. Кітару також використовували в різних соціальних контекстах, наприклад на бенкетах і фестивалях, де на ній грали, щоб розважити гостей і додати святкової атмосфери.

Сьогодні термін «кітара» все ще використовується для позначення будь-якого струнного музичного інструменту з довга шия та звукова коробка, наприклад, арфа чи ліра. Однак давньогрецьку кітару значною мірою витіснили сучасні інструменти, і вона цікавить переважно істориків і музикознавців, які вивчають історію давньогрецької музики та культури.