Небезпека ультракрепідарізму: розуміння ризиків виходу за межі нашого досвіду

Ультракрепідарізм — це термін, який використовується для опису людини, яка бере на себе більше відповідальності або висловлюється з питань, що виходять за рамки його знань чи досвіду. Слово походить від латинського «ultra», що означає «поза межами», і «crepidarius», що означає «взуття». У літературі ультракрепідарій — це персонаж, який дає необґрунтовані поради чи критику, часто з катастрофічними наслідками.
Цей термін був популяризований американським письменником Марком Твеном у його есе «Літературна мода останнього десятиліття» (1890), де він використав його описати критиків, які висловлюють думки з питань, що виходять за межі їх компетенції. Твен писав: «Ультракрепідарій — це людина, яка наважується критикувати предмет, нічого про це не знаючи».
У сучасному вживанні цей термін застосовувався ширше до будь-кого, хто переступає свої межі та пропонує необґрунтовані поради чи критику. Його також можна використовувати для опису осіб, які беруть на себе занадто багато відповідальності або намагаються вирішити проблеми, що виходять за межі їхніх можливостей.
Загалом ультракрепідарізм є застережливим терміном, який попереджає про небезпеку перевищення своїх знань чи досвіду. Це нагадує нам, що важливо знати свої межі та не прикидатися тим, ким ми не є.