Потужний гранат: смертоносна зброя Другої світової війни

Гранат (від німецької: Granat, що означає «граната») — тип малокаліберного осколково-фугасного снаряда, який використовувався німецькою армією під час Другої світової війни. Назва «гранат» також використовувалася для позначення інших типів вибухових снарядів, таких як артилерійські снаряди та ручні гранати.

Термін «гранат» походить від латинського слова «granum», що означає «зерно». Ця назва, ймовірно, пов’язана з тим фактом, що ранні версії цих вибухових снарядів виготовляли шляхом наповнення металевого корпусу дрібними зернами вибухового матеріалу, наприклад пороху або тротилу. Згодом конструкція гранат розвинулась і включала більш складні наповнювальні матеріали та паливо, але назва залишилася незмінною.

Гранати використовувалися німецькими військами під час Другої світової війни для різноманітних цілей, зокрема для нападу на позиції противника, укріплення та транспортні засоби. Їх часто стріляли з гранатометів чи іншої спеціалізованої зброї, і вони були відомі своєю високою вибуховою потужністю та точністю.