Під’язикова кістка: функції, прикріплення та значення

Під’язикова кістка – це невелика Т-подібна кістка, розташована на шиї. Він розташований трохи вище голосової коробки (гортані) і підвішений м’язами та зв’язками. Під’язикова кістка служить місцем прикріплення кількох м’язів, які контролюють рух гортані та язика.

П’язикова кістка складається з трьох частин: тіла, великого рогу та малого рогу. Тіло під’язикової кістки є центральною частиною кістки, тоді як великий і малий роги є двома виступами з обох боків тіла. Під’язикова кістка з’єднана з черепом біля основи черепа, відразу за підборіддям.

П’язикова кістка відіграє вирішальну роль у русі гортані та язика. Це допомагає контролювати напругу голосових зв’язок, які відповідають за звук, коли ми говоримо чи співаємо. Під’язикова кістка також допомагає регулювати рухи язика під час мовлення та ковтання.

Крім своєї ролі у виробленні звуку та рухах язика, під’язикова кістка бере участь у ряді інших функцій, включаючи регуляцію дихання і збереження постави. Деякі дослідження показали, що під’язикова кістка також може відігравати певну роль у контролі артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

Загалом, під’язикова кістка – це невелика, але важлива кістка на шиї, яка відіграє вирішальну роль у виробленні звуку та рух язика під час мови і ковтання.