Розкриття забутих релігійних текстів: концепція анакаліпсису

Анакаліпсис (від грецьких слів ana, «знову», і kalyptein, «розкрити») — це термін, який використовується в релігієзнавстві для опису процесу повторного відкриття або переосмислення забутих або незрозумілих релігійних текстів або традицій. Термін був введений американським ученим і теологом Гарольдом Блумом у його книзі «Тривога впливу» (1973).

Анакаліпсис розглядається як спосіб розуміння постійної актуальності релігійних традицій для сучасного суспільства, навіть якщо ці традиції мають були втрачені або забуті з часом. Перевідкриваючи та переосмислюючи ці тексти та традиції, вчені та релігійні практики можуть отримати нове уявлення про природу релігії та її роль у житті людини.

Поняття анакаліпсису було застосовано до широкого кола релігійних традицій, включаючи християнство, іудаїзм, іслам. , індуїзм і буддизм, серед інших. Його часто використовують у міжконфесійному діалозі та порівняльному релігієзнавстві, щоб підкреслити спільні риси та відмінності між різними релігійними традиціями, а також сприяти взаєморозумінню та повазі.