Розуміння Аваддона: місце знищення та покарання в єврейській та християнській традиції

Абаддон (іврит: אבדון, «Знищення» або «Руйнівник») — термін, який використовується в єврейській Біблії та єврейській міфології для позначення місця знищення або ангела-руйнівника. Назва походить від єврейського слова, що означає «знищення» або «руйнівник», і часто асоціюється з підземним світом або царством мертвих.

У єврейській традиції Абаддон розглядається як місце, де нечестиві караються після смерті, і де вони піддаються різним формам мук і страждань. Воно також асоціюється з ідеєю знищення або повного знищення, і іноді використовується як метафора кінця світу або останнього суду.

У християнській традиції Аваддон іноді асоціюється з концепцією пекла або вічного покарання грішників . У цьому контексті воно розглядається як місце вічних мук і страждань, де нечестиві караються за свої гріхи після смерті.

У деяких релігійних традиціях Аваддон також асоціюється з ідеєю ангела-руйнівника або посланця Бога, який приносить знищення і суд над нечестивими. У цьому сенсі його розглядають як силу, яка спричиняє кінець світу та остаточний суд.

Загалом, Аваддон — це концепція, яка вкорінена в єврейській та християнській традиції та пов’язана з ідеєю знищення, покарання та кінець світу. Його часто використовують як метафору останнього суду та вічного покарання грішників.