Розуміння довгомовності: визначення, приклади та як цього уникнути

Довгомовність — це іменник, який вказує на здатність говорити довго, часто багатослівно або безладно. Це також може стосуватися людини, яка надмірно говорить або використовує багато слів, щоб висловити те, що можна було б сказати більш коротко.

Приклади речень:

1. Політик був відомий своїм багатослів’ям, часто говорив годинами безперервно, не переходячи до суті.
2. Лекції професора були сумно відомі своєю багатослівністю, що змушувало студентів засинати або збиватися з ладу.
3. Використання письменницею довгомовності у її написанні ускладнювало читання та розуміння її книг.