Розуміння Типікону: Путівник до східного православного чернецтва

Типікон (грец. τυπικόν, множина: τυπικα, typika) — термін, який використовується у Східній Православній Церкві для позначення набору правил або звичаїв, які регулюють повсякденне життя та богослужіння монахів і черниць. Термін також можна використовувати в більш широкому сенсі для позначення будь-якої традиційної чи усталеної практики в Православній Церкві.

Типікон ґрунтується на вченні Святих Отців і рішеннях Семи Вселенських Соборів і забезпечує основу для духовного та літургійне життя ченців і черниць. Він містить правила молитви, посту та інших аскетичних практик, а також вказівки щодо організації монастирів і розподілу завдань між монахами та монахинями.

Типікон вважається важливою частиною православної традиції, і він був прийнятий з покоління в покоління всередині Церкви. Це розглядається як спосіб забезпечення того, щоб духовне життя Церкви залишалося узгодженим із вченням Святих Отців і рішеннями Вселенських Соборів.