Субвіталізація: підтримка життєво важливих функцій у надзвичайних ситуаціях

Субвіталізація - це процес введення речовини в організм для підтримки або відновлення життєво важливих функцій. Його часто використовують у надзвичайних ситуаціях, коли життєво важливі показники пацієнта не стабільні, наприклад, під час зупинки серця або важкої травми. Метою субвіталізації є забезпечення достатньої підтримки життєво важливих функцій організму, поки не буде призначено більш комплексне лікування.

Субвіталізація може включати різні методи та ліки, зокрема:

1. Серцево-легенева реанімація (СЛР): включає компресії грудної клітки та вентиляцію для відновлення кровотоку та дихання у пацієнтів, які зупинили дихання або серце яких перестало битися.
2. Дефібриляція: це передбачає використання електричного розряду для відновлення нормального серцевого ритму у пацієнтів із зупинкою серця, спричиненою порушенням серцевого ритму.
3. Ліки: це можуть бути такі препарати, як адреналін, атропін і вазопресори, які допомагають підтримувати артеріальний тиск, покращують дихання та стабілізують роботу серця.
4. Механічна вентиляція: це передбачає використання апарату для полегшення або заміни дихання у пацієнтів, які не можуть дихати самостійно.
5. Діаліз: це передбачає використання апарата для фільтрації продуктів життєдіяльності з крові у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Субвіталізація зазвичай використовується в екстрених ситуаціях і не є довгостроковим рішенням для підтримки життєво важливих функцій. Важливо зазначити, що субвіталізацію повинні проводити лише кваліфіковані медичні працівники, оскільки це може бути ризиковано, якщо не виконуватись належним чином.