Історія та значення кренелей у середньовічних укріпленнях

Кренель (вимовляється як «крей-нел») — тип фортифікаційної стіни, який зазвичай використовувався в середньовічних замках та інших укріплених спорудах. Він складається з ряду заглиблень або ніш, які називаються «шлюзами», які вирізані у верхній частині стіни. Ці гвинти зазвичай мають прямокутну форму і призначені для прикриття захисників, коли вони ведуть вогонь по нападникам.

Кренелі часто використовувалися разом з іншими типами укріплень, такими як рови та підйомні мости, щоб забезпечити додатковий захист і ускладнити нападникам пробивати стіни замку чи іншої укріпленої споруди. Вони також іноді використовувалися для забезпечення вентиляції та освітлення внутрішньої частини конструкції.

Термін «crenelle» походить від латинського слова «crenella», що означає «невелика траншея». Він все ще використовується сьогодні в архітектурному та історичному контекстах для опису цього типу фортифікаційної стіни.