Історія та значення хмарочосів
Хмарочос — це дуже висока будівля, яка зазвичай визначається як така, що перевищує 100 метрів (328 футів) у висоту. Хмарочоси зазвичай знаходяться в міських районах і використовуються для різноманітних цілей, таких як офісні приміщення, житлові приміщення та роздрібні магазини. Вони часто розроблені, щоб бути візуально вражаючими та забезпечувати максимальний корисний простір у межах обмеженої площі.
Термін «хмарочос» уперше був використаний наприкінці 19 століття для опису високої будівлі, яка, здавалося, шкрябить небо. Перші хмарочоси були побудовані в Сполучених Штатах наприкінці 1800-х і на початку 1900-х років, і вони були переважно виготовлені зі сталі та кам’яної кладки. Сьогодні хмарочоси можна знайти по всьому світу, і їх часто вважають символами сучасності та економічної потужності.
Деякі з найвищих хмарочосів у світі включають:
* Бурдж-Халіфа, Дубай (828 метрів/2722 футів)
* Шанхайську вежу, Шанхай (632 метри/2073 фути)
* Годинникова вежа Абрадж Аль-Бейт, Мекка (601 метр/1972 фути)
* One World Trade Center, Нью-Йорк (541 метр/1776 футів)
* Тайбей 101, Тайбей (508 метрів) /1667 футів)
Хмарочоси часто проектують таким чином, щоб бути енергоефективними та включати стійкі елементи, такі як зелені дахи, вітрові турбіни та сонячні панелі. Їх також можна використовувати для різноманітних цілей, крім офісних і житлових приміщень, таких як оглядові майданчики, музеї та телестудії.



