Під’язикова кістка: структура, функція та значення

Під’язикова кістка, також відома як щитоподібно-під’язикова або язикова кістка, є невеликою Т-подібною кісткою, розташованою на шиї. Вона розташована трохи вище гортані (голосової зв’язки) і підтримує язик і м’язи горла.

П’язикова кістка складається з трьох частин: тіла, великого рогу та малого рогу. Тіло під’язикової кістки є центральною частиною кістки, тоді як великий і малий роги є виступами, які виходять з обох боків тіла. Під’язикова кістка з’єднана з декількома м’язами шиї та горла, включаючи грудино-ключично-соскоподібний, щитоподібно-під’язиковий та перстнещитовидний.

П’язикова кістка відіграє важливу роль у русі язика та формуванні мови. Це також допомагає підтримувати гортань і захищає трахею (трахею) і стравохід від травм. Крім того, під’язикова кістка бере участь у регуляції дихання та ковтання.

Гіоїди можна використовувати як форму множини під’язикової кістки, але це не загальновживаний термін у медичному чи науковому контексті. Форма множини «під’язикові кістки» частіше використовується в розмовній мові для позначення кількох під’язикових кісток.