Розкриття забутих знань: концепція Anagignoskomena у Платона та Аристотеля

Анагіноскомена (грец. ἀναγιγνωσκόμενα, множина від ἀναγιγνωσκός anagignoskos, «речі, які потрібно пізнати знову») — це термін, який використовувався у філософії Платона й Аристотеля для позначення знань, які були забуті або втрачені.

У філософії Платона анагіг носкомени — це знання, які були якими колись володіли люди, але з часом були забуті через зміну поколінь і згасання людської пам’яті. Цей тип знання можна відновити лише за допомогою розуму та споглядання вічних істин.

У філософії Аристотеля анагіноскомена відноситься до знань, які були втрачені або забуті в результаті занепаду цивілізацій і втрати культурної спадщини. Аристотель вважав, що цей тип знань можна відновити шляхом вивчення історії та дослідження артефактів минулих культур.

Концепція анагіноскомени є важливою як у філософії Платона, так і в Аристотеля, оскільки вона підкреслює ідею, що знання не завжди є постійним і може бути втрачені з часом. Він також підкреслює важливість розуму, споглядання та вивчення історії для відновлення забутих знань і розуміння природи реальності.