Розуміння бруталізму в архітектурі: стиль, народжений із функціональності та чесності

Бруталізм — архітектурний стиль, який виник у 1950-х роках і набув популярності в 1960-1970-х роках. Термін «бруталізм» походить від французького слова «beton brut», що означає «сирий бетон». Цей стиль характеризується використанням сирого, незавершеного бетону та інших матеріалів, таких як сталь, скло та цегла, для створення будівель, які часто є масивними, монолітними та значними.

Бруталістична архітектура народилася з бажання відійти від вишуканого і декоративні стилі, які були популярні на початку 20 століття. Це розглядалося як спосіб створення будівель, які були б функціональними, ефективними та чесними у використанні матеріалів. Цей стиль часто асоціювався з модернізмом та ідеєю «правди в матеріалах», яка стверджувала, що будівлі повинні будуватися з матеріалів, які є видимими та невибагливими.

Деякі з ключових особливостей бруталістської архітектури включають:

1. Необроблений бетон: будівлі в стилі бруталізм часто мають незавершений бетон, що надає їм грубого, грубого вигляду.
2. Величезні масштаби: будівлі в стилі бруталізму часто великі та вражаючі, з величезним масштабом, який може налякати.
3. Прості форми: бруталістські будівлі часто проектуються з простими геометричними формами, такими як прямокутники, куби та циліндри.
4. Мінімум орнаментів: бруталістична архітектура характеризується відсутністю орнаментів, з невеликою кількістю декоративних елементів або без них.
5. Використання індустріальних матеріалів: у бруталістських будівлях часто використовуються промислові матеріали, такі як сталь, скло та цегла, що надає їм відчуття утилітарності.

Деякі помітні приклади бруталістської архітектури включають Національний театр у Лондоні, Центр Помпіду в Парижі та Єльський університет. Будівля мистецтва та архітектури в Нью-Гейвені, штат Коннектикут. Незважаючи на те, що стиль критикували за його холодний, імпозантний характер, його також хвалили за чесність, простоту та функціональність.