Розуміння григоріанського календаря: особливості, історія та використання

Григоріанський календар — це сонячний календар, який був запроваджений папою Григорієм XIII у 1582 році. Це найбільш поширений цивільний календар у світі та стандартний календар, який використовується в міжнародному бізнесі та спілкуванні.

Основними особливостями григоріанського календаря є:

1 . Правила високосного року: у григоріанському календарі високосні роки кожні чотири роки, але роки, які діляться на 100, але не на 400, не вважаються високосними. Це правило гарантує, що середня тривалість року становить приблизно 365,24 дня, що близько до фактичного сонячного року.
2. Місяці: Григоріанський календар має 12 місяців, кожен з яких має фіксовану кількість днів. Місяці: січень (31 день), лютий (28 або 29 днів), березень (31 день), квітень (30 днів), травень (31 день), червень (30 днів), липень (31 день), серпень ( 31 день), вересень (30 днів), жовтень (31 день), листопад (30 днів) і грудень (31 день).
3. Будні: Григоріанський календар ділить кожен місяць на тижні, причому кожен тиждень складається з семи днів. Дні тижня: неділя, понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота.
4. Дати: у григоріанському календарі використовується формат дати, який складається з дня місяця, за яким іде місяць і рік. Наприклад, сьогоднішня дата буде записана як «25 березня 2023 року».

Григоріанський календар був введений, щоб виправити помилки в юліанському календарі, який використовувався з 45 року до нашої ери. У юліанському календарі було правило високосного року, яке призводило до занадто великої кількості високосних років, що призводило до того, що календар відходив від сонячного року. Григоріанський календар був прийнятий багатьма католицькими країнами в 16 столітті, а пізніше й іншими країнами світу. Сьогодні це найпоширеніший календар у світі.