Розуміння технології CCD у цифрових зображеннях

CCD означає пристрій із зарядовим зв'язком. Це тип технології датчика зображення, який використовується в цифрових камерах та інших пристроях обробки зображень.

У датчику зображення CCD світло фокусується на поверхні, яка називається матрицею фотодіодів. Кожен піксель масиву складається з групи фотодіодів, які перетворюють вхідне світло в електричні заряди. Потім заряди переносяться на сусідні пікселі, створюючи ефект хвилі, який переміщує заряди по всьому масиву. Цей процес називається зарядовим зв’язком.

Отриманий електричний сигнал потім посилюється та обробляється для створення цифрового зображення. Технологія CCD широко використовується в цифрових фотоапаратах, відеокамерах та інших пристроях для обробки зображень протягом багатьох років, але в останні роки її в основному замінила технологія CMOS (комплементарний метал-оксид-напівпровідник).

ПЗС-датчики мають кілька переваг перед датчиками CMOS, включаючи вищу чутливість, низький рівень шуму та краще відтворення кольорів. Однак вони також мають деякі недоліки, такі як більш високе енергоспоживання та менший час зчитування. Як наслідок, технологія CCD досі використовується в деяких спеціалізованих програмах, таких як висококласні наукові камери та астрономічні телескопи.