Розуміння фіксаторів у збереженні біологічних зразків

Фіксатори - це речовини, які використовуються для стабілізації або збереження біологічних зразків, таких як клітини, тканини або білки. Зазвичай їх додають до зразка після його фіксації, що означає, що зразок оброблено хімікатом, який запобігає розпаду молекул у зразку. Це дозволяє зберігати зразок протягом більш тривалого періоду часу та полегшує дослідження структури та функції молекул у зразку за допомогою різних методів, таких як мікроскопія, вестерн-блот або мас-спектрометрія.

Існує багато різних типів фіксаторів. які можна використовувати залежно від типу досліджуваного зразка та техніки, яка використовується для його аналізу. Деякі поширені фіксатори включають:

* Парафін: це воскоподібна речовина, яка часто використовується для збереження зразків тканин. Це допомагає підтримувати структуру тканини та полегшує розділення тканини на тонкі шматочки для мікроскопічного аналізу.
* Формальдегід: це сильний фіксатор, який зазвичай використовується для збереження клітин і тканин. Він зшиває білки в зразку, що допомагає зберегти їх структуру та функцію.
* Глутаральдегід: це ще один поширений фіксатор, який часто використовують для збереження клітин і тканин. Це особливо корисно для збереження зразків, які аналізуватимуться за допомогою електронної мікроскопії.
* Спирти: етанол і метанол зазвичай використовуються як фіксатори для збереження клітин і тканин. Вони допомагають зберегти структуру зразка та полегшують його зберігання та транспортування.

Загалом вибір фіксатора залежатиме від конкретних потреб експерименту та типу аналізу, який виконується. Важливо вибрати фіксатор, який підходить для досліджуваного зразка та не заважає техніці, яка використовується для його аналізу.