Озонування: універсальний інструмент для органічного синтезу

Озонування — це процес, у якому озон (O3) використовується для зміни хімічної структури речовини. Цей процес можна використовувати для введення кисневмісних функціональних груп у молекулу або для розщеплення існуючих зв’язків і утворення нових. Озонування часто використовується в органічному синтезі як спосіб вибіркової функціональності певних частин молекули.

Озонування зазвичай передбачає вплив на молекулу газу озону в присутності каталізатора, наприклад солі металу або кислоти. Озон реагує з молекулою з утворенням різноманітних продуктів залежно від конкретних умов і структури вихідного матеріалу. Деякі поширені продукти озонування включають епоксиди, альдегіди та карбонові кислоти.

Озонування – це універсальний інструмент для органічного синтезу, який використовується в широкому діапазоні застосувань, від фармацевтики до матеріалознавства. Однак контролювати та оптимізувати процес може бути складно, оскільки умови реакції та властивості вихідного матеріалу можуть мати значний вплив на результат реакції. Таким чином, озонування зазвичай зарезервовано для ситуацій, коли інші методи неефективні або практичні.