Розуміння бабізму: релігійний рух, який наголошував на духовному очищенні та соціальній справедливості

Бабізм був релігійним рухом, який виник у Ширазі, Іран, у 19 столітті. Його заснував сійїд Алі Мухаммад, відомий як Баб (арабською мовою означає «Ворота»). Баб стверджував, що він обіцяний Махді (або керований) і попередник пророка, який принесе нову еру миру та справедливості.

Бабізм наголошував на важливості духовного очищення, рівності всіх людей перед Богом і скасування релігійних і соціальних ієрархій. Рух привернув велику кількість прихильників в Ірані та за його межами, і він мав значний вплив на розвиток ісламської думки та практики.

Одним із ключових вчень бабізму є концепція «єдності існування» (wahdat al-wujud), яка стверджує, що Бог є єдиною істинною реальністю і що все існує в Ньому. На цю ідею вплинули суфійський містицизм і філософія Ібн Арабі, і її вважали попередницею ідей багаї, які наголошують на єдності всіх релігій і єдності людства.

Бабізм також наголошував на важливості соціального справедливість і необхідність спільної роботи окремих людей для здійснення позитивних змін у суспільстві. Сам Баб був страчений урядом Ірану в 1850 році за його релігійні переконання, але його послідовники продовжували поширювати його вчення та створювати громади, засновані на його принципах. Сьогодні в різних частинах світу все ще живуть прихильники бабізму, і їхня спадщина продовжує впливати на розвиток ісламської думки та практики.