Розуміння мезонефроса: тимчасова нирка внутрішньоутробного розвитку

Мезонефрос (грец. «середня нирка») — термін, яким в ембріології позначають проміжну стадію розвитку нирки. Під час раннього ембріонального розвитку нирки розвиваються як дві окремі структури, які називаються метанефросом і мезонефросом. Метанефрос дає початок дорослим ниркам, тоді як мезонефрос дегенерує та зникає.

Мезонефрос – це тимчасовий орган, який функціонує як рудиментарна нирка під час раннього внутрішньоутробного розвитку. Він здатний виробляти сечу, але не такий ефективний, як дорослі нирки, і з часом атрофується та зникає, коли плід дозріває. Вважається, що мезонефрос відіграє певну роль у регуляції балансу рідини та гомеостазу електролітів під час раннього внутрішньоутробного розвитку.

У людини мезонефрос розвивається приблизно через 21 день після запліднення та починає дегенерувати приблизно через 28 днів після запліднення. Приблизно через 40 днів після запліднення мезонефрос повністю зникає, а метанефрос стає основною структурою нирки.