Розуміння фероціанідів та їх значення в аналітичній хімії

Фероціанід — це сполука, яка містить ціаногрупу (-CN), приєднану до іона металу, як правило, заліза (II) (Fe2+). Загальна формула фероціаніду [Mn(CN)6], де M — іон металу, а n — заряд іона металу.

Фероціаніди зазвичай використовуються в аналітичній хімії як реагенти для виявлення та кількісного визначення іонів ціаніду. Вони також використовуються в деяких промислових процесах, таких як виробництво пігментів і барвників.

У водних розчинах фероціаніди можуть вступати в окисно-відновну реакцію, під час якої ціаногрупа відновлюється з утворенням ціаніду водню (HCN), а іон металу окислюється з утворенням іон металу (III). Цю реакцію можна використати для виявлення присутності іонів ціаніду в розчині.

Ферроціангідрид відноситься до сполуки, яка містить ціаногрупу (-CN), приєднану до іона металу, але не обов’язково має фіксований заряд іона металу. Ці сполуки часто зустрічаються в природі і можуть бути використані як індикатори присутності іонів ціаніду в розчині.