Що таке компіляція?

Компіляція — це процес перетворення вихідного коду, написаного на мові програмування, у машинний код, який може виконуватися комп’ютером. Вихідний код аналізується та перетворюється на машинний код за допомогою компілятора, який є програмним інструментом, який виконує це завдання.

Процес компіляції зазвичай включає кілька кроків:

1. Попередня обробка: вихідний код очищається та готується до компіляції шляхом видалення коментарів та інших директив, які не потрібні для процесу компіляції.
2. Лексичний аналіз: вихідний код розбивається на окремі токени, такі як ключові слова, ідентифікатори та символи.
3. Аналіз синтаксису: маркери аналізуються, щоб переконатися, що вони утворюють дійсну програму відповідно до правил синтаксису мови.
4. Семантичний аналіз: Значення програми перевіряється шляхом аналізу зв’язків між лексемами та семантикою мови.
5. Генерація проміжного коду: вихідний код транслюється у проміжний код, який є представленням програми більш високого рівня, яке можна легше оптимізувати та трансформувати.
6. Оптимізація: проміжний код оптимізовано для підвищення продуктивності кінцевого машинного коду. Це може включати такі методи, як розгортання циклу, усунення мертвого коду та розподіл реєстрів.
7. Генерація коду: оптимізований проміжний код перекладається в машинний код, який є остаточною формою програми, яку може виконати комп’ютер.

Мета компіляції – створити виконувану програму, яку можна запустити на комп’ютері. Зібрану програму можна зберегти на пристрої зберігання даних, такому як жорсткий диск або твердотільний накопичувач, і завантажувати в пам’ять, коли це необхідно. Коли програма виконується, машинний код виконується процесором комп’ютера, який виконує інструкції в програмі.