Амон-Ра: прихований бог сонця давньоєгипетської релігії

Амон-Ра був головним божеством у давньоєгипетській релігії, шанованим як бог сонця та цар богів. Його вважали творцем і підтримувачем усього життя, і його поклоніння поширилося по всьому Єгипту та за його межами в період Нового царства (1550-1070 рр. до н. е.).

Ім’я Амон-Ра походить від єгипетських слів «Амон», що означає «прихований». " або "прихований", а "Ра" означає "сонце". Разом це ім'я можна перекласти як «прихований бог сонця». Це ім’я відображає таємничу та потойбічну природу божества, яке, як вважалося, було поза межами людського розуміння.

Амона-Ра часто зображували з головою барана, яка символізувала його силу та мужність. Його також пов’язували з фараонами, яких вважали його земними представниками. Вважалося, що фараони були божественно призначеними правителями, а їхня влада випливала з їхнього зв’язку з Амоном-Ра.

Поклоніння Амону-Ра досягло свого піку під час 18-ї династії (1550-1292 до н. е.), коли Фіви (сучасний Луксор) стали столиця Єгипту. У цей період Амон-Ра шанувався як верховне божество, а його храм у Карнаку став одним із найважливіших релігійних центрів Єгипту.

З часом поклоніння Амону-Ра поширилося в інших частинах Єгипту та за його межами, і він стали відомі під різними іменами та назвами. Однак його основні характеристики як могутнього та таємничого бога сонця залишалися незмінними протягом усієї його історії.