Еволюція китайської мови: докитайські мови та їхнє значення

Термін «докитайська» стосується мов або мовних сімей, які існували до появи китайської як окремої мови.

Існує кілька кандидатів на докитайські мови, зокрема:

1. Пракитайсько-тибетська: це гіпотетична мова, якою, як вважають, розмовляли в регіоні, де зараз розмовляють китайською та іншими китайсько-тибетськими мовами. Це реконструйований предок китайської, тибетської та інших китайсько-тибетських мов.
2. Давньокитайська: це найдавніша засвідчена форма китайської мови, що датується 6 століттям до нашої ери. Вважається, що нею розмовляли в долині Хуанхе та в прилеглих регіонах.
3. Архаїчна китайська мова: цей термін відноситься до мови, якою розмовляли за часів династії Чжоу (1046-256 рр. до н. е.), яка була останньою династією перед династією Цінь, яка об’єднала Китай.
4. Рання середньокитайська мова: цей термін стосується мови, якою розмовляли за часів династії Тан (618–907 рр. н. е.), яка була періодом значних мовних і культурних змін у Китаї.

Важливо зазначити, що різниця між докитайськими мовами та китайською не завжди є однозначним, оскільки існує континуум мовного та культурного розвитку протягом усієї китайської історії. Крім того, класифікація певних мов як «докитайських» є предметом постійних дебатів серед лінгвістів і вчених.