Значення ареопагіта в Новому Завіті та ранньохристиянській традиції

Ареопагіт (грец. Αρεοπαγίτης, Ареопагіти) — термін, який використовується в Новому Завіті для опису групи людей, яких вважали «з ареопагу» або «з пагорба Ареса». Ареопаг був пагорбом в Афінах, Греція, який асоціювався з богом Аресом і вважався місцем давньої афінської ради.

У Новому Завіті термін Ареопагіт використовується для опису групи людей, які вважалися були членами ради Ареопагу і вважалися мудрими та обізнаними в шляхах Бога. Цей термін використовується в книзі Дії для опису групи людей, навернених до християнства апостолом Павлом, і яких вважали одними з перших навернених до християнства в Афінах.

Термін «Ареопагіт» також використовувався в пізніших християнських традиція описувати групу ранньохристиянських письменників і теологів, які були пов'язані з радою Ареопагу. Ці письменники, у тому числі св. Діонісій Ареопагіт і св. Григорій Палама, були відомі своєю мудрістю та знанням віри, і їх вважали одними з найважливіших постатей у розвитку християнської теології та духовності.

Загалом, термін Ареопагіт це термін, який використовувався в Новому Завіті та пізнішій християнській традиції для опису групи людей, які вважалися мудрими та обізнаними в шляхах Бога, і які були пов’язані з радою Ареопагу в Афінах.