Звільнення вбивці бика: вивчення скам’янілостей Тауроктонуса

Tauroctonus — це доісторичний рід крокодиломорфів, який жив у ранній крейдяний період, приблизно 145–130 мільйонів років тому. Він характеризувався своєю довгою вузькою мордою та потужними щелепами, які були пристосовані для полювання та пожирання великої здобичі.

Назва Тауроктон походить від грецьких слів «tauros», що означає «бик», і «ctonos», що означає «вбивця». Це стосується характерної форми черепа тварини, яка нагадувала голову бика, а також її м’ясоїдної дієти.

Tauroctonus був вперше виявлений у Північній Америці, зокрема у формації Хелл-Крік у Монтані та формації Ланс у Вайомінгу. Однак він також був знайдений в інших частинах світу, таких як Європа та Азія.

Tauroctonus вважається одним із найпримітивніших представників ряду Crocodylomorpha, до якого входять сучасні крокодили та алігатори. Незважаючи на свій розмір і потужні щелепи, тауроктонус, ймовірно, був напівводною твариною, яка проводила більшу частину часу у воді або поблизу неї, де могла полювати на рибу та іншу водну здобич.