Темна історія усташського руху в Хорватії

Усташі (сербохорв. Усташі / Ustaše) — хорватський фашистський і ультранаціоналістичний рух, що виник у 1920-1930-х роках. Назва «усташі» походить від сербсько-хорватського слова «usta», що означає «гачок», і була обрана тому, що засновники руху вважали себе гаками, які витягнуть Хорватію з моря сербства, оскільки вони вірили, що серби були загроза хорватській ідентичності та незалежності.

Усташський рух був заснований у 1929 році групою хорватських інтелектуалів, які були незадоволені політичними та соціальними умовами в Королівстві Югославія. Вони прагнули створити незалежну хорватську державу, засновану на католицизмі, авторитаризмі та націоналізмі. Усташська ідеологія наголошувала на необхідності «чистої» хорватської раси та культури, і вони виступали за вигнання або винищення сербів, євреїв та інших груп меншин, які вони вважали загрозою своєму баченню великої Хорватії.

Усташський рух отримав значну підтримку в 1930-х роках, особливо серед молоді та інтелектуалів, і вони змогли проникнути в різні аспекти хорватського суспільства, включаючи освіту, ЗМІ та політику. У 1941 році, під час Другої світової війни, режим усташів прийшов до влади в Незалежній Державі Хорватія (НДХ), маріонетковій державі, створеній нацистською Німеччиною та фашистською Італією. Усташський режим був сумно відомий своєю жорстокою політикою, включаючи переслідування та вбивства сербів, євреїв, ромів, гомосексуалістів та інших груп меншин.

Усташський рух і режим були широко засуджені за їхні жорстокості та злочини проти людства. Сьогодні термін «усташі» часто використовують як принизливий термін для опису екстремістських або фашистських ідеологій і рухів у Хорватії та ширшому регіоні.