Хедивіальний період в історії Єгипту

Хедивіал — це термін, який використовувався в 19-му та на початку 20-го століть для позначення правителів Єгипту, яких називали хедивами. Слово «хедів» походить від арабської фрази «khadīf», що означає «намісник».

Хедіви були правителями Єгипту під владою Османської імперії, а пізніше під британським колоніальним правлінням. Вони призначалися султаном або британським урядом і відповідали за управління країною та реалізацію своєї політики.

Хедивіальний період в історії Єгипту розпочався в 1867 році, коли Ісмаїл-паша був призначений першим хедивом Єгипту османським султаном Абдулмецидом I. Хедивіальна система існувала до 1914 року, коли британці окупували Єгипет під час Першої світової війни та скинули останнього хедива, Аббаса Хільмі II.

Протягом хедивіального періоду Єгипет зазнав значної модернізації та розвитку, включаючи будівництво залізниць, шкіл і лікарень. Проте хедиви також зіткнулися з такими проблемами, як бідність, голод і політичні заворушення, що призвело до остаточної британської окупації країни.