Розуміння системи Талукдарі в Індії: історія, значення та занепад

Талукдарі — це термін, який використовується в Індії, зокрема в штатах Махараштра і Карнатака, для позначення землевласника або великого землевласника, який володіє великими ділянками сільськогосподарської землі. Слово «талук» стосується підрайону або територіального поділу району, а «дарі» означає «власник» або «поміщик».

Талукдари – це, як правило, заможні та впливові особи, які контролюють великі маєтки та наймають фермерів-орендарів для роботи на свою землю. Вони часто мають значну політичну владу та соціальний статус у своїх місцевих громадах. У минулому багато талукдарів також були залучені до виробництва таких культур, як бавовна, цукрова тростина та рис, але із занепадом феодалізму та розквітом капіталістичного сільського господарства багато талукдарів перемістили свою увагу на інші бізнес-підприємства або продали свою землі забудовникам.

Історію системи талукдарі можна простежити до середньовіччя, коли британська колоніальна влада надала великі ділянки землі своїм прихильникам і чиновникам в обмін на їхні послуги. Ці земельні гранти часто були спадковими, і з часом одержувачі ставали багатими та впливовими землевласниками, які контролювали місцеву економіку та суспільство. Після того, як Індія здобула незалежність від Великобританії в 1947 році, система талукдарі продовжувала існувати, але її поступово руйнувала урядова політика, спрямована на перерозподіл землі та просування соціальної справедливості.