Розуміння Шабату: єврейський день відпочинку та поклоніння

Шабат (іврит: שבת) — це єврейське слово, що означає «відпочинок» або «відпочинок», і це єврейський день відпочинку та поклоніння, який відбувається в суботу, сьомий день тижня. Це день, коли євреям наказано припинити роботу та займатися релігійною та духовною діяльністю.

Дотримання шабату є однією з найважливіших і фундаментальних практик юдаїзму, і воно вважається центральною частиною єврейської традиції та ідентичності. Дотримання Шабату ґрунтується на біблійній заповіді (Вихід 20:8-11) «пам’ятати день відпочинку» і святити його.

Шабат починається із заходом сонця в п’ятницю ввечері і закінчується на заході сонця в суботу ввечері. Протягом цього часу євреям заборонено займатися певною діяльністю, наприклад, працювати, використовувати електрику чи електронні пристрої, писати та переносити предмети з одного місця на інше. Натомість їх заохочують проводити день у молитві, навчанні та відпочинку, а також проводити час із родиною та громадою.

Дотримання шабату – це час для духовного омолодження та оновлення, а також час, коли євреї збираються разом для поклоніння , вивчати та шанувати свою спадщину. Це також час, коли євреї розмірковують про свої стосунки з Богом і з навколишнім світом, і коли вони прагнуть розвивати почуття миру, радості та задоволення у своєму житті.