Історія та значення Оболі в Стародавній Греції

Оболус (множина: oboli) — давньогрецька грошова одиниця. Це була невелика срібна або бронзова монета, якою оплачували повсякденні покупки, наприклад їжу та напої. Слово «оболус» походить від грецького слова «obolos», що означає «монета».

Використання оболів як форми грошової одиниці датується 6 століттям до нашої ери, під час архаїчного періоду Стародавньої Греції. У той час оболі виготовляли з електруму, природного сплаву золота та срібла. Пізніше, протягом класичного періоду (V-IV ст. до н. е.), оболі виготовляли зі срібла та бронзи.

Оболі поділялися на менші одиниці, які називалися «драхми», які далі поділялися на «оболої». Одна драхма дорівнювала шести оболі. Вартість обола змінювалася залежно від місця розташування та періоду часу, але зазвичай він коштував приблизно 1/16 драхми.

Використання оболів як валюти скоротилося в елліністичний період (III-I ст. до н. е.), оскільки більші номінали монети стали більш поширеними. Проте слово «оболус» продовжувало використовуватися в грецькій мові як одиниця вимірювання невеликої кількості грошей або інших предметів.