Розуміння мови та стилю Шекспіра

Шекспірівська мова відноситься до мови, стилю та тем у творах Вільяма Шекспіра. Ось деякі ключові особливості мови та стилю Шекспіра:

1. Єлизаветинська англійська: Шекспір писав у Єлизаветинську епоху, яка характеризувалася особливою формою англійської мови, що відрізнялася від сучасної. Це включає слова та фрази, які сьогодні більше не вживаються, а також граматичні структури, які менш поширені в сучасній англійській мові.
2. Поетична мова: Шекспір був відомий своєю поетичною мовою, яка часто включала метафори, порівняння та інші образи мови. Він також часто використовував алітерацію та асонанс, щоб створити музичну якість у своїх творах.
3. Структура складного речення: Шекспірівські речення можуть бути досить довгими та складними, з кількома реченнями та фразами, вкладеними одне в одне. Через це інколи важко стежити за його творами, але це також створює відчуття глибини та складності.
4. Багатий словниковий запас: Шекспір був майстром мови, він придумав багато слів і фраз, які використовуються й сьогодні. Він також мав дивовижну здатність створювати нові слова та фрази на місці, що сприяло незмінній популярності його творів.
5. Універсальні теми: незважаючи на те, що Шекспір писав у 16-му та 17-му століттях, його твори продовжують резонувати серед аудиторії сьогодні, оскільки вони стосуються таких універсальних тем, як кохання, помста, амбіції та смертність. Його п’єси та вірші також сповнені персонажів, які борються з цими темами у спосіб, який актуальний і сьогодні.

Деякі приклади шекспірівської мови та стилю можна знайти в наступних цитатах:

* «Бути чи не бути: тобто запитання» (Гамлет, дія 3, сцена 1)
* «Ромео, Ромео, чому ти Ромео?» (Ромео і Джульєтта, дія 2, сцена 2)
* «Увесь світ — сцена, а всі чоловіки й жінки — лише гравці» (Як вам це подобається, дія 2, сцена 7)
* «Будь вірним собі " (Гамлет, дія 1, сцена 3)
* "Що таке ім'я? Те, що ми називаємо трояндою будь-яким іншим ім'ям, пахне так само солодко" (Ромео і Джульєтта, дія 2, сцена 2)