Забута теорія гастрофілізму: дослідження зв’язку між розумом і кишечником

Гастрофілія - це термін, який був створений на початку 20 століття для опису гіпотетичного зв'язку між шлунком і розумом. Ідея гастрофілізму полягала в тому, що шлунок, а не мозок, був основним місцем інтелекту та свідомості.

Концепцію гастрофілізму розробив французький лікар і філософ Анрі П’єрон, який стверджував, що шлунок — це не просто орган травлення, а але й центр думки й емоцій. За словами П’єрона, шлунок був здатний обробляти інформацію та приймати рішення незалежно від мозку, і він був джерелом інтуїції, творчості та інших вищих когнітивних функцій.

Наукове співтовариство того часу в основному відкидало гастрофілізм, і це більше не вважається дійсною науковою теорією. Однак деякі прихильники гастрофілії продовжують стверджувати, що шлунок відіграє важливу роль у розумових процесах і емоційних переживаннях, і що розум і тіло тісніше взаємопов’язані, ніж це визнає традиційна західна медицина.