Розуміння беззахисності: ознаки, причини та способи її подолання
Незахисність — це психологічна риса, яка характеризується відсутністю самовпевненості та нездатністю захищати власні потреби, бажання та обмеження. Людям, які не захищені, може бути важко сказати іншим «ні», встановити обмеження або постояти за себе в складних ситуаціях. Крім того, вони, швидше за все, будуть радувати людей і уникати конфлікту будь-якою ціною.
Незахисність може проявлятися різними способами, наприклад:
1. Пасивна поведінка: незахищені особи можуть прагнути уникати конфронтації та конфліктів, навіть якщо це означає пожертвувати власними потребами та бажаннями.
2. Труднощі з встановленням меж: їм може бути важко встановити чіткі межі з іншими, що призводить до надмірних зобов’язань і вигорання.
3. Догоджати людям: вони можуть віддавати перевагу схваленню інших і уникати не погоджуватися з ними, навіть якщо це суперечить їхнім власним переконанням.
4. Уникання напористої поведінки: їм може бути некомфортно при прямому спілкуванні та вони можуть уникати прямого вираження своїх потреб і бажань.
5. Важко сприймати критику: вони можуть захищатися або відступати, коли стикаються з конструктивною критикою, замість того, щоб використовувати її як можливість для зростання.
6. Низька самооцінка: незахищені особи можуть боротися з почуттям неадекватності та можуть шукати зовнішнього підтвердження, щоб почуватися цінними.
7. Занепокоєння та стрес: вони можуть відчувати високий рівень занепокоєння та стресу через нездатність самостверджуватися та встановлювати межі.
8. Труднощі в особистих стосунках: їм може бути важко формувати та підтримувати здорові стосунки, оскільки їм важко ефективно повідомити про свої потреби та бажання.
Важливо зауважити, що відсутність оборони – це не те саме, що пасивність або покірність. Люди можуть бути наполегливими та постояти за себе, не будучи агресивними чи конфронтаційними. Розвиток навичок захисту може допомогти людям побудувати здоровіші стосунки, підвищити самооцінку та зменшити стрес і тривогу.



