Стародавнє місто Вавилон: символ влади, процвітання та руйнування

Вавилон був містом у стародавній Месопотамії (сучасний Ірак), яке було побудоване понад 4000 років тому. Це була столиця Нововавилонської імперії, яка правила більшою частиною стародавнього Близького Сходу з 6 по 4 століття до нашої ери. Місто славилося своєю грандіозною архітектурою, зокрема знаменитими воротами Іштар і Вавилонською вежею.
Назва «Вавилон» походить від аккадського слова «Бабілу», що означає «Ворота Бога». Місто було відоме своїм релігійним і культурним значенням, а також політичною владою та економічним процвітанням. Він був головним центром торгівлі та комерції, і його вплив поширювався далеко за межі стародавнього Близького Сходу.
У Біблії Вавилон згадується як у Старому, так і в Новому Завітах як місце суду та знищення. Книга Ісаї пророкує падіння Вавилона, а книга Об’явлення описує кінець часів як час вавилонського полону та виникнення великої повії (Вавилона), яка буде знищена Богом.
Сьогодні стародавній Вавилон є розташований на території сучасного Іраку, поблизу міста Хілла. Він був розкопаний археологами і вважається одним із найважливіших археологічних пам’яток у світі. Руїни включають знамениті ворота Іштар, палац Навуходоносора та храм Мардука, серед інших споруд.
Вавилон також став символічною назвою для будь-якого великого та могутнього міста чи імперії, яка вважається корумпованою та деспотичною. У цьому сенсі термін «Вавилон» часто використовується метафорично для опису сучасних міст або суспільств, які вважаються такими, що знаходяться під контролем злих сил або такими, що характеризуються розкішшю, надмірністю та моральним занепадом.