Тербій: властивості, використання та застосування рідкоземельного елемента

Тербій — це хімічний елемент із символом Tb і атомним номером 65. Це м’який сріблясто-білий метал, пластичний і пластичний у чистому вигляді, але може бути крихким і схильним до тріщин у сплаві з іншими елементами. Тербій є членом групи лантаноїдів рідкоземельних елементів, які знаходяться в періодичній таблиці між елементами 57 (лантан) і 60 (диспрозій).
Тербій має кілька унікальних властивостей, які роблять його корисним для різноманітних застосувань. Він має високу теплопровідність, що означає, що він може ефективно розсіювати тепло. Він також має низьку температуру плавлення, що полегшує його розплавлення та формування форм. Крім того, тербій є високостійким до корозії та має високе співвідношення міцності до ваги, що робить його корисним у конструкційних застосуваннях.
Одне з найважливіших застосувань тербію як люмінофор у люмінесцентному освітленні. Під впливом ультрафіолетового (УФ) світла тербій випромінює яскраве зелене світло, яке використовується для створення знайомого світіння люмінесцентних ламп. Тербій також використовується в спеціальному склі та кераміці, наприклад у волоконно-оптичних кабелях і лазерних технологіях. Крім того, тербій досліджується для використання в сучасних ядерних реакторах та інших високотехнологічних застосуваннях.
Тербій був відкритий у 1843 році шведським хіміком Карлом Густавом Мозандером, який виділив його з мінералу гадолініту. Він названий на честь латинського слова «terebas», що означає «місце тремтіння». Тербій відносно рідкісний і міститься переважно в мінералах монацит і бастназит, які видобуваються в таких країнах, як Китай, Австралія та Сполучені Штати.