Історія та значення Харакірі в Стародавній Японії

Харакірі (також пишеться харакірі) — це японський термін, який відноситься до акту ритуального самогубства шляхом випотрошення, яке зазвичай виконували самураї в стародавній Японії. Слово «харакірі» складається з двох частин: «хара», що означає «живіт», і «кірі», що означає «розріз».

У традиційній японській культурі харакірі вважалося благородним і почесним вчинком для самураїв, які втратили свій пан або був зневажений. Це вважалося способом відновити свою честь і уникнути ганьби своєї родини. Під час ритуалу самураї виймали меч і робили глибокий надріз на животі, зазвичай трохи нижче грудної клітки. Це призвело б до швидкої втрати крові та смерті протягом кількох хвилин.

Практика харакірі майже зникла в сучасній Японії, і тепер вона вважається пережитком феодального минулого країни. Однак термін «харакірі» все ще використовується метафорично для опису будь-якого акту великої жертви або самозречення.